Дорогой разочарований
Считаю версты и столбы.
Сложней всего принять страданье,
Когда готовился к любви.
А присмотревшись, вдоль дороги
Увидел, как стоят кресты.
На них усталы и убоги
Людские подняты сыны.
А по дороге правосудья,
Где мчит с Тойотой Мерседес,
Между машин - согбенны люди
И на плечах их тот же крест.
И нет им друг до друга дела,
Придавлен всяк своим крестом.
И правда в том, что нет удела
Иного тем, кто за Христом
Идет тропинкою голгофской,
А жизнь безжалостно точна
И делит всех на овцы - козлы
И нет иного бытия.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
